Книга для батьків/Н. і Ш. Лі

Опис

Як розвивати сімейні стосунки? Як заповнити найглибші потреби дітей? Як і де встановити межі? Як передати дітям свою систему цінностей? На основі власного досвіду виховання чотирьох дітей і багаторічного спілкування з тисячами батьків, автори Нікі та Шилі Лі допомагають по-новому поглянути на процес виховання й діляться з читачами перевіреними часом фактами. «Книга для батьків» сповнена цінних практичних порад, до неї можна повертатися знову й знову. Ніки та Шила Лі Чоловіка понад 30 років. У них є дочка та три сини подружжя працюють у Церкви Святої Кріпсія в Бронптоні (Лондон). За час свого призначення вони пообідали з тисячами людей на тему супружності, виховання дітей і сімейного життя Ніккі та Шилу Лі — автори бестселера «Книга про шлюб» і засновники «Супружського курсу». «Курса підготовки до весілля». «Курса для батьків» і «Курсу для батьків підлітків». Цели Книги для батьків: Нам не довелося зіткнутися з екстраординарними проблемами, що несуть багато болю, через які проходять деякі батьки: наприклад, важка хвороба або смерть дитини, відмовлення новонародженим дитиною, серйозні порушення поведінки, наркотична залежність у дітей. У цій книзі ми не будемо обговорювати такі проблеми. Але наприкінці книги наведені деякі друковані видання й організації, які, як ми сподіваємося, можуть допомогти. Одиноким батькам хотілося б сказати: ми розуміємо, що ваша робота складніша за подвійну, і сподіваємося, що нам вдасться допомогти й потішити вас. Сімейне життя майже ніколи (або зовсім ніколи) не буває такою легкою, як нам би хотілося. Високі прагнення, чудові плани, які ми будуємо про своїх дітей, часто не знаходять у них відгуку. Дітей зазвичай не вражають наші уявлення про те, як робити домашнє завдання, коли лягати спати і чому важливо вибрати професію лікаря. Бувають дні, коли вони просто виводять нас: своєю поведінкою, постійним бажанням сперечатися, безладом, шаленими вимогами, безглуздими уявленнями про моду та безперервними потребами. Часом ми із сумом озираємося на часи, коли в нас ще не було дітей, і дивуємося, чим ми захоплювалися тоді і як знаходять привід для занепокоєння.