Пойман, щоб бути вільним/Е. ХОЛЛАНДС

Опис

Більш драматичної історії ви ніколи ще не читали! Історія Ерні Голландса, колишнього з раннього віку, кілька разів у в“язниці за крадіжки та пограбування, історія про те, як народився в брудних нетрях Галіфакса в Канаді хлопчик на ім“я Ерні йшов життям. Ерні народився в такій родині, яку зазвичай називають несприятливою — матері було всього 16, а батькові 47, іжинився вони для того, що народжений хлопчик не був позабрачним. Крім Ерні, у сім“ї з“явилося ще кілька дітей, батьки постійно карталися, зрештою мати пішла до молодшої пари, а сина Ерні навчила крадіжляти, спокушати, торговити краянним майном. У цій історії ви побачите трагедії, але й надію та щасливий кінець, тому щончорськийар надав Ерні свій порятунок, сім“ю, Церква та участь. У книзі ви знайдете чорно-білі фотографії Ерні Голландса, зроблені поліцією під час його ув“язнення, а також фотографії з життя Ерні з Intern — його сім“ї, його церкви та експлуатації. Прогулюючись бульваром Голлівуд, я набрав на великий продуктовий магазин під назвою «Кордова Супермаркет». Оберігаючи пістолет за спину, за пояс штанів, я увійшов до магазину, щоб оглянутися... - Напевно тут можна «взяти» кілька сотень тисяч доларів! - проміцнуло в мене в голові... Тут «возьму» гроші на кишенькові витрати, потім продумаю пограбування банку... За дзеркальною вітриною з одностороннім ефектом, де одна сторона відбиває зображення, а інша «працює» як скло, був поліцейський, який стежив за кожним своїм рухом. Через кілька миттєвостей він опинився за спиною. Я повернувся до нього обличчям. Перше, що я побачив, був поліцейський значок у протягнутій у мою сторону руці. Поліцейський, промаскуючи мене очима, побачив коротку дубинку, яку він носів у задній кишені штанів... Прошла секунда, максимум дві, і поліцейський відпрацьованим рухом виявив у мене за поясом заряджений револьвер 38-го калібру. Він вихопив його. Я теж вчепився в нього. З подивом на обличчі поліцейський потягнув револьвер у свою сторону — я не здавався. Він скрикнув, голосно та сердечко, причому більше від подиву, ніж від страху. Хто насмілився грати в «хто-кого» з поліцейським під час виконання? Я не представив для нього жодної реальної небезпеки. І, проте, я не планував випускати з рук свою зброю. Під час боротьби за опановування зарядженим револьвером я брудно розпалювався. - Голову оторву, крикував я йому. — Уб“ю! Не припиняючи боротьби, ми звалися на підлогу, кожен намагався звільнити руку, вчеплену в револьвер. Поліцейський почав відчайдушно кричати, покликати на допомогу. Магазин був порожній — покупці в паніці залишили його, залишивши поліцейського без допомоги. Ми піналі та штовхали один одного, продовжуючи кричати та брудно картатися. Нікому не вдавалося взяти верх. І раптом зовсім несподівано для обох, револьвер рушив...