Східне визнанняської віри/К. ЛУКАРИС

Опис

//Гнучка обкл., 80с. 2000 рік, російською мовою/. Історія християнства. Витвора Шестінополяльськогосадника К. Лукаріса, що вперше виходить російською мовою, у стиснутій формі виражає найбільш істотні погляди цього видатного церковного діяча та 56-го мислителя XVII століття з основних питаньхолоди віри. Книга адресована релігієдам, історика, студентам, всім, кого цікавлять проблемиєрамства. Починаючи з фатального 1054 р., шляху східної та західної церкви розв“язалися. Окремі спроби встановити офіційні відносини не привели до плідної співпраці між цивілізаціями, не кажучи вже про їхнє об“єднання. У результаті “велика 664Я“ приввела багатьох вірних на Заході назад, до навчання Святого Письма і отців церкви, залишилася на Сході непоміченою. Водночас і Захід виявився позбавленим сприятливого впливу східної церкви. Водночас мало хто знає, що плідний обмін ідеями між Сходом і Заходом одного разу все-таки мав місце. Так, на початку XVII століття вищий керівник східної церкви, Кири Лукаріс, деякий час підтримує тісні зв“язки з 8454атськими core. Після того, як з Нідерландів до Кокосополь були відправлені для ознайомлення кальвіністські Спов“язування віри, Вселенськийтарій здивував і своїх друзів, і своїх небажаних, опущений власний “Пер. з англ. Східне Сповідання [/pr], яке виявлено вплив кальвінізму, але водночас свідчить про самостійність поглядів автора. Кири Лукаріс (1572-1638), часто званий найбільшимрегулем XVII століття на Сході, з усією щирістю склав у своєму “Ісповіданні...“ навчання вселенських соборів, тобто навчання “гречеської церкви“. Багато хто з його релігійної поселення не погодилися з ним, і його спроба повернути улюблену їм школу до навчання Святого Письма й батьків церкви закінчилася невдалою. Проте, його “Ісповідання“ - це документ, який не може пройти повз увагу тих, хто серйозно цікавиться історією східної церкви та Різдва загалом.